Івахнівці
Мальовничі Івахновецькі товтри мають статус заповідних територій національного значення, з площею 155 га. Товтри вкриті реліктовими рослинами, які входять до Червоної Книги України, зокрема: сон великий, горицвіт весняний, цибуля подільська та ковила Іоанна. До складу заказника входять товтри: “Бабо”, “Великі камені”, “Соколиха”, “Нiможна”, “Середня”, “Рублиха”, “Коломийка”. Особливої уваги заслуговують «Великі камені», оскільки саме на цій товтрі є відбиток стопи Богоматері. Згідно з переказами, Матір Божа залишила тут слід, йдучи дорогою до Почаєва. Місцеві мешканці розповідають, що хто щиро молився Богоматері, той отримав зцілення від недуг.

Городок
Місто з першою писемною згадкою 1362 року та історією давніх поселень. У 1960-х роках, археологи розкопали артефакти слов'янського поселення середини VI - початку VIII ст. Сьогодні місто з древньою історією багате також на сакральні споруди: костел Св. Йосифа (1778 р.), костел Св. Станіслава, Костел св. Фаустини Ковальської.

Купин
Цікавим об’єктом є найбільший в Хмельницькій обл. рукотворний водоспад Шум, що створений у XVII ст., довжиною 60 метрів. Вода до нього надходить зі старого моста, який місцеві називають «турецьким», падаючи з трьохметрової висоти. Не менш цікавим об’єктом є водяний млин, діючий до 2005 року. На фасаді будівлі є дві дати: 1455 рік – дата будівництва, та 1999 рік – реконструкції.

Велика Яромирка
Місцевий мешканець Серафим Лесько в себе на подвір’ї збудував музей з пластикових і скляних пляшок, в якому представлені старожитності різних епох, зібрані у селі та околицях. Цікавими є колекція грошей, глиняних глечиків, наконечників стріл. Найбільше ж власник музею пишається колекцією різних періодичних видань та книгою-літописом, розпочатою в 1915 р., в якій він продовжив вести записи з історії життя мешканців села.

Лисець 
Мальовниче та маловідоме село – райський куточок Дунаєвецького району Хмельницької обл. Саме тут крізь ущелину каньйону річки Бобрівка з п’ятиметрової висоти впадає у криштально-чисте бірюзове озеро водоспад Бурбун. 

Маліївці
Селище назване на честь шляхтичів Яна і Петра Малейовських. У 1785 р. його викупив Ян Онуфрій Орловський, який на вершині пагорба звів палац у стилі класицизму, що зберігся до нашого часу. Біля палацу розташований парк (загальною площею 17 га), який є пам’яткою садово-паркового мистецтва, водонапірна вежа та штучний 18-метровий водоспад з печерним гротом, в якому колись молились монахи.

Підлісний Мукарів
Мурований неоготичний костел Св. Йосипа Обручника (1782), побудований з ініціативи отця Базилія Шаха за кошти місцевих вірян. За всю історію костел двічі закривали. Впродовж 1959–1989 років у храмі діяв сільський музей, після чого його повернули  парафіянам. Костел діючий і має збережений орган, який був реставрований чехословацькою фірмою «Рігер-Клосс»  (Rieger-Kloss).

Зіньків
Мальовниче село на схилах річки Ушиці, яке в давнину було відомим осередком гончарства на середньому Поділлі. Впродовж історії Зіньків перебував у власності різних шляхетських родів – Одровонжів, Сєнявських та Чарторийських. У селі збережені залишки замку XV ст. та дві сакральні пам’ятками – дерев’яна Михайлівська церква (1769 р.) та мурований Троїцький костел, збудований на місці дерев’яного у 1708 р. Окрім пам’яток архітектури та мальовничих пейзажів, село відоме своїми смаколиками. У ньому виробляють ковбасу, яка має чорний колір та неповторний аромат – так звана зіньківська чорна ковбаса. Її ми зможемо скуштувати та придбати по завершенні екскурсії.